задутий
ЗАДУТИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до задути1 З, 4. Згас [Годієра], як задута свічка (Фр., VIII, 1952, 97).
ЗАДУТИЙ2, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до задути2 . 24 січня 1872 року була задута перша доменна піч (Визначні місця Укр., 1958, 497); // задуто, безос. присудк. сл. На Череповецькому металургійному заводі після капітального ремонту задуто першу доменну піч (Роб. газ., 7. X 1962, 1).
ЗАДУТИЙ3, а, е. діал. Набряклий. Жук бликнув - і схопивсь. Голова його була закустрана; очі задуті; лице заспане (Мирний, І, 1954, 335); Задуте лице.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | задутий | задута | задуте | задуті |
Родовий | задутого | задутої | задутого | задутих |
Давальний | задутому | задутій | задутому | задутим |
Знахідний | задутий, задутого | задуту | задуте | задуті, задутих |
Орудний | задутим | задутою | задутим | задутими |
Місцевий | на/у задутому, задутім | на/у задутій | на/у задутому, задутім | на/у задутих |