занедбуваний
ЗАНЕДБУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до занедбувати. Виріс [Іван] між чужими, поштуркуваний, занедбуваний і кривджений, служив за харч і одежу (Фр., III, 1950, 126).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | занедбуваний | занедбувана | занедбуване | занедбувані |
Родовий | занедбуваного | занедбуваної | занедбуваного | занедбуваних |
Давальний | занедбуваному | занедбуваній | занедбуваному | занедбуваним |
Знахідний | занедбуваний, занедбуваного | занедбувану | занедбуване | занедбувані, занедбуваних |
Орудний | занедбуваним | занедбуваною | занедбуваним | занедбуваними |
Місцевий | на/у занедбуваному, занедбуванім | на/у занедбуваній | на/у занедбуваному, занедбуванім | на/у занедбуваних |