затилля
ЗАТИЛЛЯ, я, с. 1. Задня частина, тильний бік чого-небудь. Поки старий сумує на балконі в зватиллі будинку, перед фасадом його.. відбуваються жваві і шумні сценки (Вол., Місячне срібло, 1961, 19); // Тил. Залізничники утворили свій Бойовий штаб і почали групові диверсійні дії, у затилля корпусові Скоропадського (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 717).
2. діал. Місце позаду сільських дворів. Святкуючі робітники... малими купками громадилися по затиллях (Фр., V, 1951, 417).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | затилля | |
Родовий | затилля | |
Давальний | затиллю | |
Знахідний | затилля | |
Орудний | затиллям | |
Місцевий | на/у затиллі | |
Кличний | затилля |