захаркати
ЗАХАРКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Почати харкати. * Образно. Легкі батареї ще з більшою люттю захаркали шрапнеллю, задзьобали гранатами (Панч, І, 1956, 147).
2. перех. Забруднити, заплювати харкотинням. Майстер чіплятися почав.. Ну, терпіла, терпіла [Маруся], та й захаркала очі. За це й звільнили (Головко, II, 1957, 371).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захаркаю | захаркаємо |
2 особа | захаркаєш | захаркаєте |
3 особа | захаркає | захаркають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захаркав | захаркали |
Жіночий рід | захаркала | |
Середній рід | захаркало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захаркаймо | |
2 особа | захаркай | захаркайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захаркавши |