захвилюватися
ЗАХВИЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, док. 1. Почати хвилюватися, приходити в збуджений стан, втрачаючи спокій, рівновагу; затурбуватися, занепокоїтися. Альо-ша знову захвилювався і відчув, що до горла підступає щось пекуче й вогке (Мик., II, 1957, 257); Давид аж захвилювався радісно від сибірякових слів: це ж його мрія - колектив отут, у дворі (Головко, II, 1957, 16); Тут уже не було хвилювання легковажних. Хвилювались характери важкі, міцні. Захвилювалась, загомоніла Січ (Довж., І, 1958, 237).
2. тільки 3 ос., без додатка і чим. Почати коливатися, приходити в коливальний рух; заколиватися, заколихатися. Захвилювалась вода, мов жито від вітру, покотилась валами до берега (Коцюб., І, 1955, 143); Зверху справді загупали чиїсь кроки, обізвалися голоси, а в землянці захвилювався каганець (Стельмах, Правда.., 1961, 38); Приоремо цю траву, ніколи їй більше тут не рости! Зашумить, захвилюється степ пшеницею (Хор., Ковила, 1960, 56).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвилююся | захвилюємося |
2 особа | захвилюєшся | захвилюєтеся |
3 особа | захвилюється | захвилюються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | захвилювався | захвилювалися |
Жіночий рід | захвилювалася | |
Середній рід | захвилювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | захвилюймося | |
2 особа | захвилюйся | захвилюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | захвилювавшись |