згідливий
ЗГІДЛИВИЙ, а, е. Такий, з яким легко дійти згоди, який легко пристає на пропозиції інших, іде на поступки. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (Фр., 1,1955, 198); // Який характеризується наявністю згоди, поступливості і т. ін. Коли о. Василь Петрів проповідував сьогодні у церкві про потребу згідливого життя між чоловіками і жінками, йому і на думку не приходило, що з цього може вийти (Мак., Вибр., 1956, 325).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | згідливий | згідлива | згідливе | згідливі |
Родовий | згідливого | згідливої | згідливого | згідливих |
Давальний | згідливому | згідливій | згідливому | згідливим |
Знахідний | згідливий, згідливого | згідливу | згідливе | згідливі, згідливих |
Орудний | згідливим | згідливою | згідливим | згідливими |
Місцевий | на/у згідливому, згідливім | на/у згідливій | на/у згідливому, згідливім | на/у згідливих |