знетерпеливитися
ЗНЕТЕРПЕЛИВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. знетерпеливляться; док., діал. Втратити терпіння. Суддя знетерпеливився. З лоскотом відсунувся з кріслом від стола й ударив кулаком книжку (Март., Тв., 1954, 121); - Які ж бо ви! - знетерпеливився отець Савчук. - Коли хочете заборонити вінчання свого сина з Танасійовою Марійкою і знаєте про якусь перепону, то мусите про неї сказати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 223).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знетерпеливлюся | знетерпеливимося |
2 особа | знетерпеливишся | знетерпеливитеся |
3 особа | знетерпеливиться | знетерпеливляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | знетерпеливився | знетерпеливилися |
Жіночий рід | знетерпеливилася | |
Середній рід | знетерпеливилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | знетерпеливімося | |
2 особа | знетерпелився | знетерпеливіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | знетерпеливившись |