зрешечений
ЗРЕШЕЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрешетити. Степан Васильович в ковальському фартусі, зрешеченому іскрами, підійшов до їздових (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960,127).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зрешечений | зрешечена | зрешечене | зрешечені |
Родовий | зрешеченого | зрешеченої | зрешеченого | зрешечених |
Давальний | зрешеченому | зрешеченій | зрешеченому | зрешеченим |
Знахідний | зрешечений, зрешеченого | зрешечену | зрешечене | зрешечені, зрешечених |
Орудний | зрешеченим | зрешеченою | зрешеченим | зрешеченими |
Місцевий | на/у зрешеченому, зрешеченім | на/у зрешеченій | на/у зрешеченому, зрешеченім | на/у зрешечених |