зухвальство
ЗУХВАЛЬСТВО, а, с. Те саме, що зухвалість. [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив - його живцем спечуть на дзиглику залізнім (Л. Укр., II, 1951, 537); Горять [очі] молодечою запальністю і якимсь одчайдушним веселим зухвальством (Шиян, Баланда, 1957, 7); [Ватутін:] На такий маневр німці не підуть, на таке зухвальство здатні тільки ми з вами (Дмит., Драм. тв., 1958, 121).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зухвальство | зухвальства |
Родовий | зухвальства | зухвальств |
Давальний | зухвальству | зухвальствам |
Знахідний | зухвальство | зухвальства |
Орудний | зухвальством | зухвальствами |
Місцевий | на/у зухвальстві | на/у зухвальствах |
Кличний | зухвальство | зухвальства |