зшкрібати
ЗШКРІБАТИ, ЗІШКРІБАТИ і ЗСКРІБАТИ, аю, аєш, недок., ЗШКРЕБТИ, ЗІШКРЕБТИ і ЗСКРЕБТИ, бу, беш, док., перех., розм. Шкребучи, знімати, зчищати що-небудь з якоїсь поверхні. Він ускочив у гній, а тепер, лаючись, тріскою зшкрібав його зі штанів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 498); Він зшкріб задубілим віником сніг з чобіт (Рибак, Час.., 1960, 286); * Образно. Пора була підходяща йти. Та зорі ще де-не-де блискотіли на небі. Василько готовий був би їх зішкребти (Турч., Зорі.., 1950, 12).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зшкрібаю | зшкрібаємо |
2 особа | зшкрібаєш | зшкрібаєте |
3 особа | зшкрібає | зшкрібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зшкрібатиму | зшкрібатимемо |
2 особа | зшкрібатимеш | зшкрібатимете |
3 особа | зшкрібатиме | зшкрібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зшкрібав | зшкрібали |
Жіночий рід | зшкрібала | |
Середній рід | зшкрібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зшкрібаймо | |
2 особа | зшкрібай | зшкрібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зшкрібаючи | |
Минулий час | зшкрібавши |