зяблик
ЗЯБЛИК, а, ч. Лісовий співочий птах родини в'юркових, який має рожево-червоне забарвлення на боках і черевці, білі смуги на крилах, коричневі груди. По всьому лісу лунає весняний спів зябликів та вівсянок (Дмит., Наречена, 1959, 24); Зяблик славив піснею весну, життя, не звертаючи ні на кого уваги. Коричнево-грудий, сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці і гучно славив весну (Коп., Як вони.., 1961, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зяблик | зяблики |
Родовий | зяблика | зябликів |
Давальний | зябликові, зяблику | зябликам |
Знахідний | зяблика | зябликів |
Орудний | зябликом | зябликами |
Місцевий | на/у зяблику, зябликові | на/у зябликах |
Кличний | зяблику | зяблики |