зів'ялити
ЗІВ'ЯЛИТИ і рідко ЗОВ'ЯЛИТИ, в'ялю, в'ялиш, перех. Док. до в'ялити. Ті кілька кроків, які він зробив до столу, геть чисто зів'ялили його (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 87); Може, нужда та недостача.. зсушить-зов'ялить свіжі личенька (Мирний, I, 1954, 208); // безос. Порадюк розгубився і застиг. Немов кудись ділася сила з ніг, його зів'ялило (Чендей, Вітер.., 1958, 207).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зів'ялю | зів'ялимо |
2 особа | зів'ялиш | зів'ялите |
3 особа | зів'ялить | зів'ялять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зів'ялив | зів'ялили |
Жіночий рід | зів'ялила | |
Середній рід | зів'ялило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зів'яльмо | |
2 особа | зів'яль | зів'яльте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зів'яливши |