книгогриз
КНИГОГРИЗ, а, ч. 1. Комаха з ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книжкова воша.
2. перен., ірон. Те саме, що буквоїд. - Не хочу, щоб такою [тривалою] відпусткою моя праця була принижена! Щоб який-небудь книгогриз ставив її нижче, ніж вона того варта (Гончар, Тронка, 1963, 275).
3. перен., ірон. Про людину, що надмірно захоплюється книжками; книжник (у 1 знач.). Ти написав томів із сотню, книгогризе (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | книгогриз | книгогризи |
Родовий | книгогриза | книгогризів |
Давальний | книгогризові, книгогризу | книгогризам |
Знахідний | книгогриза | книгогризів |
Орудний | книгогризом | книгогризами |
Місцевий | на/у книгогризі, книгогризові | на/у книгогризах |
Кличний | книгогризе | книгогризи |