ковенант
КОВЕНАНТ, -у, ч. Зобов'язання позичальника почати певні дії (наприклад, надати фінансову звітність, або дотримуватися певних фінансових коефіцієнтів), або втриматися від певних дій (таких як перевищення застереженого обсягу заборгованості).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковенант | ковенанти |
Родовий | ковенанту | ковенантів |
Давальний | ковенантові, ковенанту | ковенантам |
Знахідний | ковенант | ковенанти |
Орудний | ковенантом | ковенантами |
Місцевий | на/у ковенанті | на/у ковенантах |
Кличний | ковенанте | ковенанти |