колонізатор
КОЛОНІЗАТОР, а, ч. 1. Поневолювач і експлуататор трудящих мас колонії (у 1 знач.). Шевченко голосом своїм пророчим застерігав народ від засилля німецьких колонізаторів (Тич., III, 1957, 250); - Просто не віриться, що десь люди ще їздять на людях. Один двоногий [рикша] везе на собі іншого. І не інваліда, а якого-небудь паршивого колонізатора ... (Гончар, Тронка, 1963, 332).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колонізатор | колонізатори |
Родовий | колонізатора | колонізаторів |
Давальний | колонізаторові, колонізатору | колонізаторам |
Знахідний | колонізатора | колонізаторів |
Орудний | колонізатором | колонізаторами |
Місцевий | на/у колонізаторі, колонізаторові | на/у колонізаторах |
Кличний | колонізаторе | колонізатори |