коняр
КОНЯР, а, ч. Фахівець із конярства; той, хто займається конярством. Відповідно до запитів епохи конярі.. поставили за мету вивести швидких на рисі, сильних і нарядних упряжних коней (Конярство, 1957, 46);- Нашій Батьківщині потрібні мільйони й мільйони породистих коней. І країна чекає від конярів дальших успіхів (Вишня, II, 1956, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коняр | конярі |
Родовий | коняра | конярів |
Давальний | коняреві, коняру | конярам |
Знахідний | коняра | конярів |
Орудний | конярем | конярами |
Місцевий | на/у конярі, коняру, коняреві | на/у конярах |
Кличний | коняре | конярі |