коцюрбитися
КОЦЮРБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. коцюрбляться; недок., розм. Гнутися, кривитися, скручуватися. Марко підходив до прогнутого мосту, над яким коцюрбились старі, з підмитим корінням верби (Стельмах, Правда.., 1961, 403); У неї [баби] лице, як дубова кора, а пальці на руках вузлами коцюрбились і тремтіли (Іщук, Вербівчани, 1961, 137); // Скорчуватися від старості, болю, страху тощо. Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину, що, мов їжак, коцюрбилася, ховаючи від грізних чобіт своє лице (Ле, Наливайко, 1957, 8); - Стріляй, бузувіре, стріляй, зраднику, твоя пора,- хрипить, незручно коцюрблячись на долівці, Погиба (Стельмах, Кров людська... І, 1957, 66).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коцюрблюся | коцюрбимося |
2 особа | коцюрбишся | коцюрбитеся |
3 особа | коцюрбиться | коцюрбляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коцюрбитимуся | коцюрбитимемося |
2 особа | коцюрбитимешся | коцюрбитиметеся |
3 особа | коцюрбитиметься | коцюрбитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | коцюрбився | коцюрбилися |
Жіночий рід | коцюрбилася | |
Середній рід | коцюрбилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | коцюрбмося | |
2 особа | коцюрбся | коцюрбтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | коцюрблячись | |
Минулий час | коцюрбившись |