кротовиння
КРОТОВИННЯ, я, с. 1. Те саме, що кротовина 1. Христина.. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (Стельмах, І, 1962, 521).
2. Збірн. до кротовина 2. Берлін стоїть немов на кротовинні: ціла сітка підземних труб каналізаційних, поштових, електричних проводів і т. п. (Л. Укр., V, 1956, 253).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кротовиння | кротовиння |
Родовий | кротовиння | кротовинь |
Давальний | кротовинню | кротовинням |
Знахідний | кротовиння | кротовиння |
Орудний | кротовинням | кротовиннями |
Місцевий | на/у кротовинні | на/у кротовиннях |
Кличний | кротовиння | кротовиння |