лебідка
ЛЕБІДКА1, и, ж. 1. Самка лебедя (у 1 знач.). І який там сокіл білу лебідку спіймав, Та лебідка й пісню співать починав (Мирний, V, 1955, 261); Білі лебідки пливли і чорні. Лебеді статні ячали молодо... (Забашта, Вибр., 1958, 24); * У порівн. Іван., бачить: серед безкрайніх луків, у морі червоних квітів іде, наче лебідка, дівчина невиданої краси (Кол., Терен.., 1959, 22); Мазавше, Мазавше, та співай же більше, довше! Ви лебідками ячіте, ластівками щебечіте (Тич., Зростай.., 1960, 36).
2. перен., нар.-поет. Пестлива назва молодої жінки або дівчини. - А ти - лебідка моя. - Твоя? - ще дивується дівчина (Стельмах, Хліб.., 1959, 481).
ЛЕБІДКА2, и, ж., техн. Машина, пристрій для підіймання і переміщення вантажів. Лівий борт відкидався, а нескладна лебідка підіймала площадку разом а машиною так, що буряки самі вивалювалися з кузова (Руд., Остання шабля, 1959, 528); Лебідки дівчатам аж в небеса Підносять гранітні брили (Нагн., Пісня.., 1949, 127).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лебідка | лебідки |
Родовий | лебідки | лебідок |
Давальний | лебідці | лебідкам |
Знахідний | лебідку | лебідок |
Орудний | лебідкою | лебідками |
Місцевий | на/у лебідці | на/у лебідках |
Кличний | лебідко | лебідки |