маломіцний
МАЛОМІЦНИЙ, міцна, міцне. 1. Недостатньо міцний (про матеріали та вироби). Мідь у чистому вигляді - маломіцний матеріал (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43).
2. Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.). Основне завдання партії і Радянської влади, повинно бути зосереджене на сприянні маломіцному і середняцькому селянству в їх господарському відродженні шляхом кооперування і колективізації (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 235); Маломіцне господарство.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | маломіцний | маломіцна | маломіцне | маломіцні |
Родовий | маломіцного | маломіцної | маломіцного | маломіцних |
Давальний | маломіцному | маломіцній | маломіцному | маломіцним |
Знахідний | маломіцний, маломіцного | маломіцну | маломіцне | маломіцні, маломіцних |
Орудний | маломіцним | маломіцною | маломіцним | маломіцними |
Місцевий | на/у маломіцному, маломіцнім | на/у маломіцній | на/у маломіцному, маломіцнім | на/у маломіцних |