малярство
МАЛЯРСТВО, а, с. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності на полотні, дереві, папері, стіні тощо; живопис. Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе.. малярство (Н.-Лев., III, 1956, 32); Як звісно, малярство силкується при помочі ліній і красок.. передати нам чи то якусь частину дійсного світу (людське лице, сцену, край, образ) або якусь думку (Фр., XVI, 1955, 282); Радянська влада заснувала художній інститут з факультетами малярства, скульптури, архітектури (Ю. Янов., І, 1958, 591); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював, етюди його вихрились барвами яскравими, палаючими (Гончар, Тронка, 1963, 293).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | малярство | малярства |
Родовий | малярства | малярств |
Давальний | малярству | малярствам |
Знахідний | малярство | малярства |
Орудний | малярством | малярствами |
Місцевий | на/у малярстві | на/у малярствах |
Кличний | малярство | малярства |