монополізований
МОНОПОЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до монополізувати; // у знач. прикм. Монополізована торгівля; Монополізована промисловість.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | монополізований | монополізована | монополізоване | монополізовані |
Родовий | монополізованого | монополізованої | монополізованого | монополізованих |
Давальний | монополізованому | монополізованій | монополізованому | монополізованим |
Знахідний | монополізований, монополізованого | монополізовану | монополізоване | монополізовані, монополізованих |
Орудний | монополізованим | монополізованою | монополізованим | монополізованими |
Місцевий | на/у монополізованому, монополізованім | на/у монополізованій | на/у монополізованому, монополізованім | на/у монополізованих |