набідкатися
НАБІДКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Досхочу поговорити про своє лихо, горе, нужду; нажалітися. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев., II, 1956, 276); Вернувшись од Чіпки, набідкавшись перед ним досхочу, Грицько заводив.. розмову з Христею (Мирний, І, 1949, 365).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набідкаюся | набідкаємося |
2 особа | набідкаєшся | набідкаєтеся |
3 особа | набідкається | набідкаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | набідкався | набідкалися |
Жіночий рід | набідкалася | |
Середній рід | набідкалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | набідкаймося | |
2 особа | набідкайся | набідкайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | набідкавшись |