нагнутий
НАГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мии. ч. до нагнути. Придорожні, нагнуті в один бік верби зеленими руками припадали до Василя, востаннє струшували на його обличчя осінній шум і гіркуваті сльози (Стельмах, II, 1962, 8); Круглі, трошки опущені плечі, нагнута вперед лебедина шия надавали їй стільки жіночої ніжності. що чоловіки в присутності Тамари Розумовської почували себе підкореними (Томч., Готель.., 1960, 265).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нагнутий | нагнута | нагнуте | нагнуті |
Родовий | нагнутого | нагнутої | нагнутого | нагнутих |
Давальний | нагнутому | нагнутій | нагнутому | нагнутим |
Знахідний | нагнутий, нагнутого | нагнуту | нагнуте | нагнуті, нагнутих |
Орудний | нагнутим | нагнутою | нагнутим | нагнутими |
Місцевий | на/у нагнутому, нагнутім | на/у нагнутій | на/у нагнутому, нагнутім | на/у нагнутих |