надавати
НАДАВАТИ1, даю, даєш, док., розм. 1. перех. Дати що-небудь в якійсь кількості або у кілька заходів. Полюби мене, дівчино. То-то срібла надаю! (Рудан., Тв., 1956, 58); Дядина - добра людина, надає йому й хліба, й ковбаси (Мирний, IV, 1955, 289); Німецьке командування швидко переконалось, що Центральна рада неспроможна виконати обіцянки, які вона надавала окупантам (Скл., Легенд, начдив, 1957, 31); - У мого старшого кашовара уже є тридцять сім складаних ножиків і півтонни цукру. Солдати надавали (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 34).
2. неперех. Побити кого-небудь. Видерка йшов проти волі й на знак протесту все хникав, аж Олекса пригрозив, що йому надає - тоді замовчав (Хотк., Довбуш, 1965, 66); - Ну, та й ми ж із хлопцями їм надавали. Оце після уроків аж за млин гнали кілками (Головко, II, 1957, 86).
Надавати духопелів (духопеликів) - сильно побити кого-небудь. Біжить Зінько завертати [телят]... Побачить сторож або хазяїн, таких духопелів йому надає... (Гр., II, 1963, 326); Коли Парасочка не хотіла їсти і вередувала, то Оришка і духопеликів надає (Мирний, IV, 1955, 32); Надавати ляпасів - побити кого-небудь долонею. - Купатись! - одно репетує Івась, поки не вскочила червона, як огонь, Пистина Іванівна і не надавала ляпасів (Мирний, III, 1954, 155); Надавати прочухана (прочуханки) - побити кого-небудь; Надавати стусанів - побити кого-небудь кулаком. Після такої твердої науки в школі у дяка, котрий надавав ще до того добрих стусанів Якимкові, його посадили за гражданську граматику (Н.-Лев., І, 1956, 175); Надавати чортів: а) сильно побити кого-небудь; б) суворо засуджуючи поведінку, добре вилаяти кого-небудь. Ми вчора на відкритих піонерських зборах таких чортів надавали всім прогульникам та порушникам дисципліни, що до нових віників пам'ятатимуть (Збан., Малин. дзвін, 1958, 169); Не раз за той рік доводилось мені чути: "Приїздив сам Кисіль... Ну й чортів надавав!" (Мур., Бук. повість, 1959, 210).
3. неперех. Завдати поразки кому-небудь, перемогти когось. - Теж мені святого знайшли, отця Симона! Та він же в січовиках ходив, а коли їм добре надавали, кинув кріса і взявся до хреста (Цюпа, Назустріч.., 1958, 158).
4. перех., діал. Відправляти, надсилати щось кому-небудь. Вранці він купив у листоноші конверт і, заадресувавши з тремтінням.., пішов сам на станцію надавати листа (Козл., Ю. Крук, 1957, 447).
НАДАВАТИ2, даю, даєш, недок., НАДАТИ, дам, даси, док. 1. перех. Давати можливість мати щось, користуватися чимсь і т. ін. Понад ту [громадську] раду нема вже нічого вищого ані старшого; вона надає всі права, вона й суд і весь уряд (Март., Тв., 1954, 183); Дерманський монастир надав бандерівським лиходіям теплий і надійний притулок (Мельн., Коли Кров.., 1960, 42); Вирішено було також надати допомогу бідноті Чаплинки, Каланчака та інших сіл (Гончар, II, 1959, 54).
@ Надавати (надати) звання (вчений ступінь і т. ін.) - присвоювати, присуджувати звання (вчений ступінь і т. ін.). Мурашкові не лише надали звання художника, а й призначили довгочасне закордонне відрядження (Вітч., 2, 1964, 183); Надавати (надати) значення (вагу) - розглядати щось як важливе, цінне, потрібне і т. ін. Семен Васильович завжди надавав величезного значення розвідці (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 37); Джіафер надав йому [спектаклеві] велику вагу (Коцюб., II, 1955, 136); Надавати (надати) ім'я (імення) - називати. Піп був сердитий на її неслухняного батька й надавав його дітям таких іменнів [імень], що всі люди на селі ніяк не могли убгати їх собі в голову (Н.-Лев., II, 1956, 174); Надавати (надати) слово-дозволяти виголосити промову, висловитися (на зборах, мітингу і т. ін.). Надавав спокійно диктор слово Коментаторові Галану (Павл., Бистрина, 1959, 43); Надамо їм слово, хай вони скажуть про свої почуття і враження, які справило на них наше місто (Цюпа, Україна.., 1960, 139).
2. перех. Додавати, добавляти яку-небудь якість, властивість і т. ін. Правдою слово багате Мені надавало наснаги (Нагн., Вибр., 1957, 53); Гарячі промови товаришів надавали упевненості в силах (Донч., V, 1957, 483); Марко уважно вслухувався в зауваження колгоспників, нікого не перебивав, і це надавало сміливості присутнім (Кир., Вибр., 1960, 352); Близькість людського житла відкинула геть безнадійні думки Каленика, надала сили (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 294).
3. перех. Наділяти якими-небудь рисами, робити якимсь на вигляд. Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного патріарха (Коцюб., І, 1955, 287); Низько поставлені брови і тонко окреслений рот надавали її обличчю виразу зосередженості і навіть суворості (Головко, II, 1957, 443); Чорне убрання і гладко причесане волосся, чорне, з чималою сивиною, надають жінці чернечий вигляд (Л. Укр., III, 1952, 591); Грюнвальд подумав і усміхнувся, але зразу ж поспішив надати своєму сухому, зморщеному обличчю звичайного суворого виразу (Собко, Серце, 1952, 6).
4. перех. Примушувати кого-, що-небудь здійснювати якийсь рух чи переходити до якогось стану. Вилітав [вітер] із-за гори - зачепив три флюгери. За дитсадом на шпилі обертався на щоглі - руху крилам надавав, дім до ранку осявав... (Рудь, Дон. зорі, 1958, 18); Надати тілу рівноваги.
5. тільки док., неперех., часто безос. або в сполуч. із сл. лихий, нечиста мати і т. ін., розм. Напоумити або змусити робити що-небудь. Надала мені нечиста мати встрять у се діло! (Номис, 1864, № 1846); Та надало батюшці пожалітись кудись - учитель читає мужицькі газети й книжки (Вас., І, 1959, 19); [Мальванов:] І надало ж людині оженитись та ще в такий час! (Коч., II, 1956, 44).
6. перех., заст. Поставити. І праведно господь великий.. Вомісто [замість] кроткого пророка... Царя вам повелів надать! (Шевч., II, 1953, 102); Он у Опеньківцях та піп, як тополя, такий високий... А нам надали якесь! (Март., Тв., 1954, 234).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надаю | надаємо |
2 особа | надаєш | надаєте |
3 особа | надає | надають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надаватиму | надаватимемо |
2 особа | надаватимеш | надаватимете |
3 особа | надаватиме | надаватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надавав | надавали |
Жіночий рід | надавала | |
Середній рід | надавало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надаймо | |
2 особа | надай | надайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надаючи | |
Минулий час | надававши |