назбираний
НАЗБИРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до назбирати. З усміхом щастя на обличчі підбігає [хлопчак] до борців на барикаді і подає їм свою шапку, повну ка-рабінових куль, назбираних на вулиці (Фр., VI, 1951, 157); А у дубі дупло - В ньому затишне кубельце було. Злотні горішки, назбирані влітку (Воронько, Мирний неспокій, 1960. 53).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | назбираний | назбирана | назбиране | назбирані |
Родовий | назбираного | назбираної | назбираного | назбираних |
Давальний | назбираному | назбираній | назбираному | назбираним |
Знахідний | назбираний, назбираного | назбирану | назбиране | назбирані, назбираних |
Орудний | назбираним | назбираною | назбираним | назбираними |
Місцевий | на/у назбираному, назбиранім | на/у назбираній | на/у назбираному, назбиранім | на/у назбираних |