накопичення
НАКОПИЧЕННЯ, я, с . Дія за знач. накопичити 1. Найбільше дбав [Іваненко] про накопичення знань і прийомів практичної ремісницької хімії (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 407).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накопичення | накопичення |
Родовий | накопичення | накопичень |
Давальний | накопиченню | накопиченням |
Знахідний | накопичення | накопичення |
Орудний | накопиченням | накопиченнями |
Місцевий | на/у накопиченні | на/у накопиченнях |
Кличний | накопичення | накопичення |