накривальник
НАКРИВАЛЬНИК, а, ч. Робітник, зайнятий накриванням чого-небудь.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накривальник | накривальники |
Родовий | накривальника | накривальників |
Давальний | накривальникові, накривальнику | накривальникам |
Знахідний | накривальника | накривальників |
Орудний | накривальником | накривальниками |
Місцевий | на/у накривальнику, накривальникові | на/у накривальниках |
Кличний | накривальнику | накривальники |