намаринований
НАМАРИНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намаринувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | намаринований | намаринована | намариноване | намариновані |
Родовий | намаринованого | намаринованої | намаринованого | намаринованих |
Давальний | намаринованому | намаринованій | намаринованому | намаринованим |
Знахідний | намаринований, намаринованого | намариновану | намариноване | намариновані, намаринованих |
Орудний | намаринованим | намаринованою | намаринованим | намаринованими |
Місцевий | на/у намаринованому, намаринованім | на/у намаринованій | на/у намаринованому, намаринованім | на/у намаринованих |