напитлювати
НАПИТЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Питлюючи, наготовити яку-небудь кількість (про борошно). Тобі муки намелю й йому напитлюю! (Рудан., Співомовки.., 1957, 6).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напитлюю | напитлюємо |
2 особа | напитлюєш | напитлюєте |
3 особа | напитлює | напитлюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | напитлював | напитлювали |
Жіночий рід | напитлювала | |
Середній рід | напитлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | напитлюймо | |
2 особа | напитлюй | напитлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | напитлювавши |