нарахований
НАРАХОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нарахувати. Усі нараховані трудодні повинні бути обов'язково затверджені загальними зборами колгоспників (Рад. Укр., 4.III 1949, 2); //нараховано, безос. присудк. сл. - От мені нараховано сім тисяч карбованців додаткової оплати (Кучер, Трудна любов, 1960, 462).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нарахований | нарахована | нараховане | нараховані |
Родовий | нарахованого | нарахованої | нарахованого | нарахованих |
Давальний | нарахованому | нарахованій | нарахованому | нарахованим |
Знахідний | нарахований, нарахованого | нараховану | нараховане | нараховані, нарахованих |
Орудний | нарахованим | нарахованою | нарахованим | нарахованими |
Місцевий | на/у нарахованому, нарахованім | на/у нарахованій | на/у нарахованому, нарахованім | на/у нарахованих |