настачати
НАСТАЧАТИ, аю, аєш, недок., НАСТАЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Постачаючи, задовольняти чиї-небудь потреби в чомусь. - Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім'ю.., - сказала баба Хівря (Н.-Лев., IV, 1956, 216); [Настя:] А лопає бісова дітвора так, що й харчів на них не настачиш (К.-Карий, II, 1960, 171); - Он бібліотекарка з клубу, Олександра Петрівна, скаржиться, що не настачить книжок нашим колгоспникам (Крот., Сини.., 1948, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настачаю | настачаємо |
2 особа | настачаєш | настачаєте |
3 особа | настачає | настачають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настачатиму | настачатимемо |
2 особа | настачатимеш | настачатимете |
3 особа | настачатиме | настачатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | настачав | настачали |
Жіночий рід | настачала | |
Середній рід | настачало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | настачаймо | |
2 особа | настачай | настачайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | настачаючи | |
Минулий час | настачавши |