наструнчувати
НАСТРУНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТРУНЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Те саме, що настроювати 1, 3, 4. Довбня, наструнчивши скрипку, поцигикав - поцигикав і вийшов насеред хати (Мирний, III, 1954, 202); - Га, погана Вороно! - скрикнула Сова. - Я знаю, се ти наструнчила їх [птахів] против мене (Фр., IV, 1950, 105); Наструнчив [українських зрадників] Ватікан і підкупив собі для темної справи тих, хто давно вже спеціалізувався на ремеслі змії і скорпіона (Тич., III, 1957, 514).
@ Наструнчувати (наструнчити) вуха - те саме, що Насторожувати (насторожити) вуха (див. насторожувати). Вража птиця безперестанку так стрепехається у торбинці, що конячка наструнчує вуха (Вовчок, VI, 1956, 294).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наструнчую | наструнчуємо |
2 особа | наструнчуєш | наструнчуєте |
3 особа | наструнчує | наструнчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наструнчуватиму | наструнчуватимемо |
2 особа | наструнчуватимеш | наструнчуватимете |
3 особа | наструнчуватиме | наструнчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наструнчував | наструнчували |
Жіночий рід | наструнчувала | |
Середній рід | наструнчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наструнчуймо | |
2 особа | наструнчуй | наструнчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наструнчуючи | |
Минулий час | наструнчувавши |