насічка
НАСІЧКА, и, ж. 1. тільки насічка. Дія за знач. насікати, насікти. При виготовленні мініатюри насічка по металу робиться між двома ударами серця, щоб анітрохи не затремтіла рука (Мист., 5, 1964, 24).
2. Зарубка, нарізка на чому-небудь. - Завтра, Ван-Лін, ти підеш по слідах і на деревах рубай насічки (Довж„ І, 1958, 113); Коли б на лезі серпа не було насічки, треба було б його часто гострити (Зерн. комбайни, 1957, 7).
3. Висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом рисунок для прикраси. Шабля в нього теліпалася на архідияконськім поясі з насічкою з срібних ангелят та хрестів (Ле, Наливайко, 1957, 165); Серед буйної трави білий мармур-камінь горить на сонці золотою насічкою (Гончар, Таврія, 1952, 338).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насічка | насічки |
Родовий | насічки | насічок |
Давальний | насічці | насічкам |
Знахідний | насічку | насічки |
Орудний | насічкою | насічками |
Місцевий | на/у насічці | на/у насічках |
Кличний | насічко | насічки |