нахиляти
НАХИЛЯТИ, яю, яєш, недок., НАХИЛИТИ, хилю, хилиш, док., перех. 1. Змінювати пряме положення кого-, чого-небудь на похиле. Ходить вітер, ходить буйний, По полю гуляє; Тонку вербу край дороги Хилить, нахиляє (Граб., І, 1959, 197); Шквал крутить корабель, нахиляє його і от-от перекине в безодню (Ів., Вел. очі, 1956,141); Ухопив [Тупий] відро, що стояло на цямрині, нахилив і зачав пити воду (Март., Тв., 1954, 274); Нахиливши голову, Максим пильно дивиться в глибінь, мов читає книгу (Стельмах, І, 1962, 434); // Змінюючи положення, наближати до кого-, чого-небудь. [Хвора:] Сядь ближче біля мене, нахили Лагідне личенько до мене ближче (Л. Укр., І, 1951, 118).
2. перен., заст. Навертати, спрямовувати до кого-, чого-небудь. Скільки батько не нахиляв мене до хазяйства, але мене те не цікавило (Збірник про Кроп., 1955, 50); - А може, й не від того так полюбила Іванка, що мати його похвалила, що до нього серце її нахиляла? (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 93).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахиляю | нахиляємо |
2 особа | нахиляєш | нахиляєте |
3 особа | нахиляє | нахиляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахилятиму | нахилятимемо |
2 особа | нахилятимеш | нахилятимете |
3 особа | нахилятиме | нахилятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нахиляв | нахиляли |
Жіночий рід | нахиляла | |
Середній рід | нахиляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахиляймо | |
2 особа | нахиляй | нахиляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нахиляючи | |
Минулий час | нахилявши |