небілений
НЕБІЛЕНИЙ, а, е. 1. Не помазаний білою глиною. Ряди небілених хат з пласкими земляними покрівлями стояли один над другим так, що покрівля одного дому служила подвір'ям для другого (Коцюб., І, 1955, 290); На вулиці, проти єдиної небіленої хати, стояв гурт жінок і дітей (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 50).
2. Якого не білили (у 2 знач.) (про тканину, нитки і т. ін.). Стіни [клуні] позавішували килимами, ряднами, простирадлами, обтягли шматками небіленого полотна (Н.-Лев., III, 1956, 74); Крушина був у літньому костюмі з небіленого полотна (Жур., Нам тоді.., 1968, 143); // Вигот. з полотна, якого не білили. Висока, худа молодиця в небіленій сорочці й спідниці цупкими пальцями вчепилася в грубий сувій, який тримав перед себе розлючений бандит (Стельмах, II, 1962, 185).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | небілений | небілена | небілене | небілені |
Родовий | небіленого | небіленої | небіленого | небілених |
Давальний | небіленому | небіленій | небіленому | небіленим |
Знахідний | небілений, небіленого | небілену | небілене | небілені, небілених |
Орудний | небіленим | небіленою | небіленим | небіленими |
Місцевий | на/у небіленому, небіленім | на/у небіленій | на/у небіленому, небіленім | на/у небілених |