невидимка
НЕВИДИМКА, и, ж. і ч . 1. Те, що неприступне зорові, чого не можна побачити. Шапка зветься тая - невидимка (Чуб., І, 1872, 87); Я своєю одежею.. колю панам очі. Я рад би був, щоби моя одежа сталася на той час невидимкою (Март.. Тв., 1954, 200); * У порівн. Що вже за варту виставляв пан, і з рушниць палили, ..а їй [жар-птиці] хоч би й що: як та невидимка прилетить (Юхвід, Оля, 1959, 42).
2. Маленька тонка шпилька для жіночої зачіски.
3. у знач. присл. невидимкою. Непомітно, приховано. Не хотілось би, щоб на моїй книжці стояв невидимкою епіграф (Л. Укр., V, 1956, 161); Ось тут десь недалеко невидимкою стежить за тобою страшна сусіда (Вас., II, 1959, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невидимка | невидимки |
Родовий | невидимки | невидимок |
Давальний | невидимці | невидимкам |
Знахідний | невидимку | невидимки |
Орудний | невидимкою | невидимками |
Місцевий | на/у невидимці | на/у невидимках |
Кличний | невидимко | невидимки |