необіхевіоризм
НЕОБІХЕВІОРИЗМ, -у, ч. Напрям у сучасній, переважно американській психології; виник у 30-і рр. 20-го ст. як спроба подолати прямолінійність і спрощення класичного біхевіоризму, доповнивши його поняттям змінних проміжних як чинників, які слугують ланкою між впливом стимулів і м’язовими рухами у відповідь на них.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | необіхевіоризм | необіхевіоризми |
Родовий | необіхевіоризму | необіхевіоризмів |
Давальний | необіхевіоризмові, необіхевіоризму | необіхевіоризмам |
Знахідний | необіхевіоризм | необіхевіоризми |
Орудний | необіхевіоризмом | необіхевіоризмами |
Місцевий | на/у необіхевіоризмі | на/у необіхевіоризмах |
Кличний | необіхевіоризме | необіхевіоризми |