нескоро
НЕСКОРО, присл. 1. Не дуже швидко, не зразу. - Його покликано туди? - Егеж, покликано, - нескоро, роздумуючи, як його сказати, одказала Оришка (Мирний, IV, 1955, 196); - Дмитре, ти мене шукав? - нескоро, з тугою і прихованою надією питає [Марта] його (Стельмах, II, 1962, 352); // Не за короткий відрізок часу. Скоро казку повідати, та нескоро путь верстати (Забіла, Промені, 1951, 166).
2. Не поспішаючи, повільно. Паліїха почала читать нескоро, протяжно, як ото у церкві (Морд., І, 1958, 202).