нетерпляче
НЕТЕРПЛЯЧЕ. Присл. до нетерплячий. Новий рік усі зустрічають нетерпляче і покладають на його більш або менш оправдані надії (Сам., II, 1958, 239); Черниш нетерпляче поглядає на годинник (Гончар, III, 1959, 41); Пролунав дзвінок, навально, настирливо, нетерпляче (Собко, Стадіон, 1954, 202).
нетерплячий
НЕТЕРПЛЯЧИЙ, а, е. Якому не терпиться, який не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. Пан директор став нетерплячий, скривився, піднявся з місця і махнув рукою (Мак., Вибр., 1954, 22); Стовпились [люди] біля дверей і так чекали на Саранчука - цікаві, нетерплячі й стривожені (Головко, II, 1957, 323); // Власт. такій людині. У мене нетерплячий норов; мені коли б сьогодні почав [писати], сьогодні й скінчив (Мирний, V, 1955, 341); // Який виражає стан нетерпіння; сповнений нетерпіння. Глянула [Любов] на Милевського тривожним, нетерплячим поглядом (Л. Укр., II, 1951, 74); Неля нетерплячим рухом плеча раз по раз поправляла хустку (Збан., Незабутнє, 1953, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нетерплячий | нетерпляча | нетерпляче | нетерплячі |
Родовий | нетерплячого | нетерплячої | нетерплячого | нетерплячих |
Давальний | нетерплячому | нетерплячій | нетерплячому | нетерплячим |
Знахідний | нетерплячий, нетерплячого | нетерплячу | нетерпляче | нетерплячі, нетерплячих |
Орудний | нетерплячим | нетерплячою | нетерплячим | нетерплячими |
Місцевий | на/у нетерплячому, нетерплячім | на/у нетерплячій | на/у нетерплячому, нетерплячім | на/у нетерплячих |