нетлінний
НЕТЛІННИЙ, а, е, поет. 1. Який не тліє, не розкладається. - Я давній бог, я той могутній Сет, що тіло Озірісове нетлінне розшматував і кинув у пустиню (Л. Укр., І, 1951, 303); Земля відроджена встає І знов народу подає Скарби свої нетлінні (Мас., Срібна дорога, 1946, 25).
2. перен. Який ніколи не зникає, а існує вічно. Мудре Ленінське слово - стало нетлінним словом народним (Вол., Сади.., 1950, 41); Все минає, все кінець кінцем забувається, але пам'ять про першу любов нетлінна (Гур., Друзі.., 1959, 147).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нетлінний | нетлінна | нетлінне | нетлінні |
Родовий | нетлінного | нетлінної | нетлінного | нетлінних |
Давальний | нетлінному | нетлінній | нетлінному | нетлінним |
Знахідний | нетлінний, нетлінного | нетлінну | нетлінне | нетлінні, нетлінних |
Орудний | нетлінним | нетлінною | нетлінним | нетлінними |
Місцевий | на/у нетлінному, нетліннім | на/у нетлінній | на/у нетлінному, нетліннім | на/у нетлінних |