німці
НІМЦІ, ів, мн. (одн. німець, мця, ч.; німкеня, і німка, и, ж.). Основне населення Німеччини; люди, які належать до німецької національності. Німець все показував їм [вербівцям], як ходити коло машини, і вони насилу оговталися (Н.-Лев., II, 1956, 200); [Семен:] Довелось мені.. у німців стать на поденну (Кроп., І, 1958, 62); Бідна німка плакала із жалю та сорому за таку відправу від панів (Л. Укр., III, 1952, 646); Спливало в уяві тупе, огидне обличчя німкені Фолькенрат (Донч., VI, 1957, 212).
німець
НІМЕЦЬ див. німці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | німець | німці |
Родовий | німця | німців |
Давальний | німцеві, німцю | німцям |
Знахідний | німця | німців |
Орудний | німцем | німцями |
Місцевий | на/у німці, німцеві | на/у німцях |
Кличний | німцю | німці |
німка
НІМКА див. німці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | німка | німки |
Родовий | німки | німок |
Давальний | німці | німкам |
Знахідний | німку | німок |
Орудний | німкою | німками |
Місцевий | на/у німці | на/у німках |
Кличний | німко | німки |