облагороджувальний
ОБЛАГОРОДЖУВАЛЬНИЙ, а, е. Який облагороджує (у 1 знач.) кого-, що-небудь. Зростає ідейно-виховний, естетично облагороджувальний вплив художньої творчості на уми і серця людей (Мист., 4, 1968, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | облагороджувальний | облагороджувальна | облагороджувальне | облагороджувальні |
Родовий | облагороджувального | облагороджувальної | облагороджувального | облагороджувальних |
Давальний | облагороджувальному | облагороджувальній | облагороджувальному | облагороджувальним |
Знахідний | облагороджувальний, облагороджувального | облагороджувальну | облагороджувальне | облагороджувальні, облагороджувальних |
Орудний | облагороджувальним | облагороджувальною | облагороджувальним | облагороджувальними |
Місцевий | на/у облагороджувальному, облагороджувальнім | на/у облагороджувальній | на/у облагороджувальному, облагороджувальнім | на/у облагороджувальних |