однокашниця
ОДНОКАШНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до однокашник. У приймальні її зустріла та ж сама.. кучерява секретарка - однокашниця дитинства (Баш, Надія, 1960, 153); Сиділа [Ганна] і всміхалась до недавніх своїх однокашниць спокійно сяючою, кришталевою усмішкою (Гончар, Таврія,1952, 365).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | однокашниця | однокашниці |
Родовий | однокашниці | однокашниць |
Давальний | однокашниці | однокашницям |
Знахідний | однокашницю | однокашниць |
Орудний | однокашницею | однокашницями |
Місцевий | на/у однокашниці | на/у однокашницях |
Кличний | однокашнице | однокашниці |