окатоличення
ОКАТОЛИЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. окатоличити і окатоличитися. Іноземні завойовники намагались поневолити Україну не тільки мечем, а й рівною мірою насильницьким окатоличенням (Укр.. кіномист., II, 1959, 164).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | окатоличення | окатоличення |
Родовий | окатоличення | окатоличень |
Давальний | окатоличенню | окатоличенням |
Знахідний | окатоличення | окатоличення |
Орудний | окатоличенням | окатоличеннями |
Місцевий | на/у окатоличенні | на/у окатоличеннях |
Кличний | окатоличення | окатоличення |