опалювати
ОПАЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОПАЛЯТИ, яю, яєш, недок., ОПАЛИТИ, опалю, опалиш, док., перех. 1. тільки опалювати. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв. Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Донч., III, 1956, 42).
2. Те саме, що обпалювати. Перші дні літа вже опалили зелені трави (Собко, Вогонь.., 1947, 117); Мовби крізь сон пам 'ятає Семен, як сама собою випурхнула з його зубів цигарка, іскрами опаливши губу (Вас., І, 1959, 327); - Геть шапку, нахабо! - крикнув він, відчуваючи, як хвиля крові опалила йому лиця (Тулуб, Людолови, І, 1957, 52); Огнем опалило все тіло: кулемети противника помітили парашут і взяли його в хрест (Смолич, Мир.., 1958, 425); Він ще й досі.. чує на губах смак її рвучкого поцілунку, яким вона опалила його (Гончар, Тронка, 1963, 105); Холодний вітер опалював обличчя (Донч., V, 1957, 431); Устина.. притулилась до холодного заліза. Воно опалило її чоло (Стельмах, І, 1962, 396); Гната опалило смертельним жахом (Тют., Вир, 1964, 71).
@ Опалювати (опалити) поглядом (очима і т. ін. ) - те саме, що Обпалювати (обпалити) поглядом (очима і т. ін. ) (див. обпалювати). Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опалюю | опалюємо |
2 особа | опалюєш | опалюєте |
3 особа | опалює | опалюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опалюватиму | опалюватимемо |
2 особа | опалюватимеш | опалюватимете |
3 особа | опалюватиме | опалюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опалював | опалювали |
Жіночий рід | опалювала | |
Середній рід | опалювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опалюймо | |
2 особа | опалюй | опалюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опалюючи | |
Минулий час | опалювавши |