оперіщувати
ОПЕРІЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРІЩИТИ, щу, щиш, док., перех., розм. З усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким). - З жалю пуття не буде! - невгавав розлючений дядько Микита.., за кожним словом оперіщуючи Сашка очкуром (Юхвід, Оля, 1959, 86); Йон скочив на коня й оперіщив зі злості поворозкою "бісову худобу" (Коцюб., І, 1955, 239); Панас узяв ціп і, замахнувшись, оперіщив бичем по перевеслу перший сніп, потім ударив по волотках (Коцюба, Нові береги, 1959, 233); * У порівн. Його вжалила куля - наче хто оперіщив чавунною балкою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 321).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оперіщую | оперіщуємо |
2 особа | оперіщуєш | оперіщуєте |
3 особа | оперіщує | оперіщують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оперіщуватиму | оперіщуватимемо |
2 особа | оперіщуватимеш | оперіщуватимете |
3 особа | оперіщуватиме | оперіщуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оперіщував | оперіщували |
Жіночий рід | оперіщувала | |
Середній рід | оперіщувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оперіщуймо | |
2 особа | оперіщуй | оперіщуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оперіщуючи | |
Минулий час | оперіщувавши |