опробковіння
ОПРОБКОВІННЯ, я, с., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря. За допомогою взаємодії клітин лубу і пробкового камбію утворюється кутин - речовина, що надає забарвлення та опробковіння клітинам кори (Стол.-буд. справа, 1957, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опробковіння | опробковіння |
Родовий | опробковіння | опробковінь |
Давальний | опробковінню | опробковінням |
Знахідний | опробковіння | опробковіння |
Орудний | опробковінням | опробковіннями |
Місцевий | на/у опробковінні | на/у опробковіннях |
Кличний | опробковіння | опробковіння |