оптовик
ОПТОВИК, а, ч., торг., заст. Купець, що торгує оптом. Необхідність витіснення з торгівлі приватного оптовика.. вимагає дальшого зміцнення позицій держторгорганів (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 230).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оптовик | оптовики |
Родовий | оптовика | оптовиків |
Давальний | оптовикові, оптовику | оптовикам |
Знахідний | оптовика | оптовиків |
Орудний | оптовиком | оптовиками |
Місцевий | на/у оптовику, оптовикові | на/у оптовиках |
Кличний | оптовику | оптовики |