орфеон
ОРФЕОН, -а, ч. 1. Клавішна колісна ліра з чотирма струнами, поширена в Європі у другій половині 18-го ст. // Різновид струнного смичково-клавішного музичного інструмента – смичкового клавіру. 2. Французькі хорові любительські товариства; виникли на основі співочих класів, організованих у народних школах у Парижі в 1818 р.; серед їх диригентів були видатні музиканти (Ш. Гуно, Ж. Падлу та ін.). 3. Товариства співу в багатьох містах Франції, що мають на меті навчання і пропагування співу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | орфеон | орфеони |
Родовий | орфеона | орфеонів |
Давальний | орфеонові, орфеону | орфеонам |
Знахідний | орфеон | орфеони |
Орудний | орфеоном | орфеонами |
Місцевий | на/у орфеоні | на/у орфеонах |
Кличний | орфеоне | орфеони |